Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Главная » 2013 » Май » 28 » УЗД нирок
|
ПІДГОТОВКА Ехографія нирок спеціальної підготовки пацієнта не потребує. Якщо їх огляд виконують як складову частину ультразвукового обстеження органів черевної порожнини, пацієнт не повинен приймати їжу звечора напередодні обстеження або протягом 6-8 годин перед ним. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ Ультразвукове дослідження нормально розміщених нирок проводять як з боку черева, так і з боку спини в положенні пацієнта лежачи або на боці із заведеною за голову рукою. Права нирка добре візуалізується через передню черевну стінку. Проводять серію повздовжніх і поперечних зрізів, на яких оцінюють: контури нирки, наявність або відсутність деформації і розширення чашково-лоханкової системи, розміри нирки на максимальних повздовжніх та поперечних сканах, ехогенність, відбитий малюнок паренхіми, товщину шару паренхіми в різних відділах, наявність чи відсутність конкрементів і об’ємних утворів. Ліву нирку досліджують з лівого підреберного доступу, за міжреберними проміжками або з боку спини. Для виявлення ступеня рухливості нирок обстеження проводять в положенні хворого сидячи або стоячи. НОРМАЛЬНА НИРКА На повздовжніх сканограмах виглядає як утвір овальної форми з чіткими контурами. Чашково-лоханкова система визначається у вигляді конгломерату високоамплітудних ехосигналів у центрі нирки. На поперечних зрізах нирка має округлу форму; конгломерат чашково-лоханкової системи з’являється медіально біля воріт і в центрі - ближче до верхнього або нижнього полюса нирки. Паренхіма нирки виглядає як однорідна структура більш низької ехогенності, ніж чашково-лоханкова система і оточуючі тканини. Товщина паренхіматозного шару в середньому складає 1,5 см і змінюється залежно від віку. Для візуалізації ниркових судин дослідження проводиться з боку передньої черевної стінки. Сканування починають з серії поперечних зрізів. Таким чином, візуалізується аорта і місце відходження від неї верхньої брижової артерії, дистальніше якої на поперечних зрізах знаходяться ниркові артерії. Краще визначаються ниркові вени завдяки їх більшому діаметру. При наявності Доплерівської приставки оцінюються параметри кровотоку. ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК Аномалії нирок За допомогою ультразвуку діагностуються: подвоєні нирки, аплазія і гіпоплазія нирки, L-подібна і підковоподібна нирка, різні форми дистопій. "Горбата” нирка характеризується нерівністю контурів і деформацією чашково- лоханкової системи, але ехоструктура її паренхіми не змінена. До аномалій розвитку нирок відноситься також полікістоз. Кіста нирки визначається у вигляді округлої форми утвору низької щільності з чіткими контурами. Абсцес нирки виглядає як утвір округлої форми з вмістом зниженої щільності. В цьому випадку важко провести дифдіагностику з кістою нирки, однак пункція вмісту під ультразвуковим контролем дозволяє уникнути помилки. Розрив нирки з наявністю параренальної гематоми демонструється у вигляді деформації чашково-лоханкової системи, переривчатості зовнішніх контурів нирки у місці пошкодження і накопичення рідини різного розміру в параренальній клітковині. Пухлина нирки характеризується наявністю утвору, що як правило, деформує контури нирки, виступає за її межі і має неоднорідну внутрішню структуру. Може бути представлена ехосигналами зниженої щільності, що відповідає паренхімі нирки, ехосигналами підвищеної щільності або їх чергуванням. Ехоструктура пухлини залежить від її характеру. Наявність ділянок зниженої щільності відповідає вогнищам розпаду. Обов’язковими параметрами, що визначаються з допомогою ультразвуку, є розміри і об’єм пухлини, її топічне розміщення, наявність або відсутність проростання в сусідні органи. В деяких випадках вдається встановити наявність тромбу в нирковій або нижній порожнистій венах. Пухлину надниркової залози інколи буває важко відрізнити від пухлини верхнього сегмента нирки, особливо при проростанні пухлини. Проведена в таких випадках біопсія під ультразвуковим контролем дає змогу уточнити діагноз. Гідронефроз нирки характеризується розширенням чашково-лоханкової системи. За ступенем розширення чашково-лоханкової системи можна судити і про ступінь порушення пасажу сечі через верхні сечовивідні шляхи. Камінь нирки визначається у вигляді округлої або овальної структури високої щільності, за якою розміщується "акустична тінь”. Разом з тим, констатують велику кількість несправжніх результатів при сечокам’яній хворобі. Чашково-лоханкова система внаслідок її нерівності і різного розміщення малих чашечок відносно фронту 'поширюваної ультразвукової хвилі виглядає як чергування більш яскравих ділянок, що розцінюється деякими дослідниками як конкременти, порівняно з менш яскравими'. Каміння в чашечках і звапнені сосочки виглядають на сканограмах практично однаково. Це треба враховувати при інтерпретації акустичної картини. Трансплантована нирка зручний об’єкт для ультразвукового дослідження. Динамічне визначення розмірів пересадженої нирки, товщини коркового і мозкового шарів, навколишніх тканин дозволяють зробити внесок у комплексну діагностику гострої і хронічної реакцій відторгнення, а також виявити такі ускладнення посттрансплантаційного періоду, як гематома, абсцес, лімфоцеле, сечове натікання і т. д.. Ультразвукова диференційна діагностика захворювань паренхіми нирок (Schmit et al., 1985) 1.Розміри нирок збільшені: а)межа кортикомедулярного шару не визначається- тромбоз ниркової вени (інфаркт нирки), рецесивне полікістозне захворювання (інфантильний тип), інфільтрація (різної етіології); б)межа кортикомедулярного шару визначається- тромбоз ниркової вени (набряк), гострий гломерулонефрит, нефрит, нефротичний синдром; в)інверсія кортикомедулярного шару- рецесивне полікістозне захворювання (дитячий тип). 2.Маленька нирка: а)межа кортикомедулярного шару не визначається- кінцева стадія зморщування нирки (різної етіології), гіпоплазія, з дисплазією; б)межа кортикомедулярного шару визначається- вроджена гіпоплазія, олігомеганефротична гіпоплазія. 3)Розміри нирок нормальні: а)межа кортикомедулярного шару не визначається- нефронофтиз; б)межа кортикомедулярного шару визначається- гостре ниркове тубулярне захворювання, гемолітичний уремічний синдром; в)інверсія кортикомедулярного шару- медулярний нефрокальциноз, протеїнурія (транзиторна). Ультразвукова диференційна діагностика запальних захворювань нирок (Moreau, 1985) Гострий пієлонефрит- нормальні або збільшені розміри нирки, підвищена ехогенність кортикомедулярного шару. Гострий вогнищевий пієлонефрит- вогнищевий утвір у корковому шарі, нирки зниженої або підвищеної щільності, ізоехогенний. Абсцес нирки- (гострий, хронічний)- утвір зниженої щільності з товстою або тонкою стінкою. Піонефроз- різке розширення чашково-лоханкбвої системи з наявністю дрібних відображень. Перинефральна флегмона- накопичення рідини в навколонирковій клітковині змішаної структури.
|
Просмотров: 3349 |
Добавил: medsonolog
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Календарь |
« Май 2013 » |
Пн |
Вт |
Ср |
Чт |
Пт |
Сб |
Вс |
| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
|